-
1 retiracy
n амер.1) самітність2) достатки (кошти), що дають можливість відійти від справ* * *n; амер.1) відокремлення, усамітнення -
2 shelve
v1) поступово знижуватися; полого спускатися3) відкладати на безрік (у довгу шухляду)4) звільняти, усувати з посади6) робити полиці7) установлювати полиці; заставляти полицями* * *I = shelf II 2 II vполого спускатися, поступово знижуватися ( shelve down)III v1) ставити, класти на полицю; розставляти, розкладати на полиці2) відкладати; поховати3) звільняти; відстороняти від посади або від справ4) робити полиці (у шафі, ніші); встановлювати полиці; заставляти полицями -
3 withdraw
v (past withdrew; p.p. withdrawn)1) відкликати; виводити; брати назад2) відмовлятися; скасовувати, відміняти; анулювати; знімати (пропозицію)to withdraw an action — юр. припинити справу
4) вилучати5) взяти свої слова назад; відступитисяwithdraw! — парл. візьміть назад свої слова!
6) відходити; піти; відсуватися; ретируватися7) відтуляти, відпинати (завіску)8) відсунути (засув)9) с.г. виполювати, висмикувати11) усувати, знімати12) військ. відволікати* * *[wiç'drxː]v(withdrew; withdrawn)1) віднімати, відсмикуватиto withdraw one's eyes — відвести очі /погляд/; to withdraw smb
from an influence — вирвати кого-н. з-під впливу
2) забирати, брати назад3) вилучатиto withdraw a sum from a bank account — зняти з рахунку яку-н. суму
to withdraw from use — тex. вилучати з експлуатації
4) відмовлятисяto withdraw one's friendship [one's favour] from smb — позбавити кого-н. своєї дружби [своєї прихильності]
to withdraw one's promise — відмовлятися від сврєї обіцянки; брати назад свої слова; знімати, відміняти; анулювати
to withdraw credit — кoм. закрити кредит
to withdraw an action — юp. припинити діяльність
to withdraw an attachment — юp. відмінити арешт майна
5) ( from) відмовитися від участіto withdraw from a treaty — юp. вийти з договору
to withdraw from partnership — eк. вийти з товариства
6) піти геть7) відходити, відсуватисяto withdraw into oneself — замикатися в собі, уходити в себе
8) відслоняти ( занавіску); відсунути ( засов)9) c-г. прополювати, видаляти10) вiйcьк. відходити; відводити ( військ)to withdraw troops (from) — відводити /відтягувати/ війська (звідки-н.)
11) ( from) відвикати, припиняти вживання (наркотик; лікуватися від наркоманії або алкоголізму) -
4 axe
1. n1) сокира; колун2) іст. сокира ката3) відтинання (відрубування) голови, стратаto have an axe to grind — амер. мати на меті свою користь
2. v1) працювати сокирою2) розм. урізувати, скорочувати, зменшувати (бюджет, штати тощо)* * *I [ʒks] n1) сокира; колун; льодоруб; icт. сокира; бойова сокира2) icт. сокира ката; відсікання голови, страта3) ( the axe) скорочення (бюджету, штатів)to get the axe — виявитися звільненим; підлягти скороченню
II [ʒks] vto give the axe — звільняти;; скорочувати; виключення зі школи; відставка ( отримана від нареченої); розрив відносин
2) cл. урізувати, скорочувати (бюджет, асигнування, штати)3) розм. виключати; викреслювати, закреслювати; вирізати; виключати ( кого-небудь); виганяти; звільняти; розм. заборонити; розм. затримувати проходження ( законопроекту); знімати з обговорення ( питання)III [ʒks] n; сл.музичний інструмент, особл. саксофон -
5 shop
1. n1) крамниця, магазин2) майстерня, цех3) установа, підприємствоto set up shop — почати діло, відкрити підприємство
the S. — а) палата громад; б) королівська військова академія у Вуліджі
closed shop — підприємство, де беруть на роботу тільки членів профспілки
open shop — підприємство, де беруть на роботу всіх
4) театр. ангажемент5) розм. професійні справи (інтереси)6) розм. в'язницяshop deputy — амер. цеховий староста; профспілковий організатор
shop! — ей, продавець!
to shut up shop — закрити крамницю; відійти від справ
to come to (the) wrong shop — звернутися не за адресою
to come to (the) right shop — звернутися до кого слід
to get a shop — розм. зайняти одно з перших трьох місць (на перегонах)
the whole shop — повністю, цілком
2. v1) ходити по магазинах, робити покупки, купувати (тж to go shopping)2) розм. звільняти (продавця)3) розм. посадити у в'язницю; арештувати4) військ. посадити на гауптвахту5) донести в поліцію (на когось)6) амер. ставити на ремонт (машину)* * *I n1) крамниця, магазинgeneral shop — універсальний магазин; спеціалізована крамничка або відділ універмагу; буфет, закусочна
2) майстерня; ательєa tailor's shop — ательє чоловічого одягу; цех ( заводу)
a foundry shop — ливарна, ливарний цех; фабрика, завод; підприємство
3) установа, заклад, підприємствоthe shop — студ. університет; театр. театр; палата громад
the other shop — конкуруюче підприємство; театр. ангажемент
4) cл. шкільна майстерня; праця ( навчальний предмет); уроки праці5) професійні справи, інтереси6) жapг. в'язницяII v1) ходити по магазинах, робити покупки ( to go shopping)2) придивлятися до товарів; підбирати ( товар); придивлятися ( до чого-небудь), підшукувати3) cл.; жapг. посадити у в'язницю, арештувати; вiйcьк. посадити на гауптвахту4) cл. донести ( на кого-небудь) у поліцію5) cл.; тex. ставити на ремонт ( машину) -
6 withdraw
[wiç'drxː]v(withdrew; withdrawn)1) віднімати, відсмикуватиto withdraw one's eyes — відвести очі /погляд/; to withdraw smb
from an influence — вирвати кого-н. з-під впливу
2) забирати, брати назад3) вилучатиto withdraw a sum from a bank account — зняти з рахунку яку-н. суму
to withdraw from use — тex. вилучати з експлуатації
4) відмовлятисяto withdraw one's friendship [one's favour] from smb — позбавити кого-н. своєї дружби [своєї прихильності]
to withdraw one's promise — відмовлятися від сврєї обіцянки; брати назад свої слова; знімати, відміняти; анулювати
to withdraw credit — кoм. закрити кредит
to withdraw an action — юp. припинити діяльність
to withdraw an attachment — юp. відмінити арешт майна
5) ( from) відмовитися від участіto withdraw from a treaty — юp. вийти з договору
to withdraw from partnership — eк. вийти з товариства
6) піти геть7) відходити, відсуватисяto withdraw into oneself — замикатися в собі, уходити в себе
8) відслоняти ( занавіску); відсунути ( засов)9) c-г. прополювати, видаляти10) вiйcьк. відходити; відводити ( військ)to withdraw troops (from) — відводити /відтягувати/ війська (звідки-н.)
11) ( from) відвикати, припиняти вживання (наркотик; лікуватися від наркоманії або алкоголізму) -
7 withdraw
v (withdrew, withdrawn)1. відкликати, відводити, брати назад2. відмовлятися; скасовувати, відміняти; анулювати; знімати (пропозицію)3. відходити, піти; покидати (зал засідань тощо)- to withdraw an accusation зняти звинувачення; відмовитися від звинувачення- to withdraw an ammendment зняти поправку- to withdraw from business відійти від справ- to withdraw a candidate зняти кандидатуру (на виборах)- to withdraw an envoy відкликати дипломатичного представника- to withdraw a motion зняти проект резолюції- to withdraw an offer відмовитися від пропозиції- to withdraw opposition зняти заперечення, перестати заперечувати- to withdraw a paragraph from the draft resolution виключити пункт/ параграф з проекту резолюції- to withdraw a promise відмовитися від обіцянки- to withdraw from a treaty денонсувати договір; вийти з угоди- several representatives withdrew кілька представників покинули зал засідань -
8 ax
[æks] 1. n; = axe1) соки́ра; колу́н2) ( the ax) відтина́ння голови́ соки́рою (стра́та)3) різке́ скоро́чення бюдже́ту; урі́зування (зме́ншення) асигнува́ньto fit [to put] the ax in [on] the helve — подола́ти тру́днощі; досягти́ мети́; розв'яза́ти завда́ння; усу́нути су́мніви
to hang up one's ax — 1) віді́йти́ від справ 2) відмо́витися ві́д ма́рних (нездійсне́нних) на́мірів
to have an ax to grind — 1) переслі́дувати особи́сті кори́сні ці́лі 2) ма́ти зло́бу́ ( проти когось)
to send the ax after the helve — ризикува́ти оста́ннім
2. v; = axeto set the ax to smth., to lay the ax to the root of smth. — приступи́ти до зни́щення чого́сь під ко́рінь; поча́ти руйнува́ння чого́сь
1) працюва́ти соки́рою2) зме́ншувати, урі́зувати (бюджет, асигнування); скоро́чувати (штати, витрати) -
9 touch
1. n1) дотик; торкання; доторкання, дотиканняto know smth. by touch — розпізнати щось на дотик
2) зв'язок, спілкування, контактto get in (into) touch with smb. — зв'язатися з кимсь
3) штрих; характерна риса4) художня манера, художній стиль (прийом)5) розм. особливий фасон; особлива манера (мода)6) муз. удар7) муз. туше8) присмак; відтінок, наліт9) легкий приступ (удар)10) квач (дитяча гра)11) моральний вплив; навіювання12) розм. сума13) гроші, одержані по-шахрайському; позичені грошіto come for a touch — прийти, щоб поживитися
14) проба на якість (золота тощо)15) мітка, проба, клеймо, тавро (на золоті тощо)16) пробний камінь17) мед. обмацування18) намагнічування (дотиком предмета до магніту)19) спорт. площа за боковими лініями футбольного поля20) статевий контактrum touch — а) дивна людина; б) дивна справа
2. v1) торкатися, доторкатися; чіпатиto touch a person on the arm (on the shoulder) — привернути чиюсь увагу, торкнувшись руки (плеча)
2) доторкатися (до їжі, вина тощо); їсти, пити3) відчувати на дотик, сприймати дотиком4) стикатися, прилягати, межувати5) досягати, діставати6) зрівнятися (з чимсь)7) впливати фізично9) завдавати шкоди; злегка псувати10) діяти (впливати) на психікуhe is slightly touched — він несповна розуму; у нього не всі дома
11) зворушувати, хвилювати12) сердити, роздратовувати; зачіпати за живеto touch smb. on the raw — уразити когось до глибини душі
13) злегка забарвлювати; надавати відтінку15) натякати, згадувати16) мед. обмацувати17) мат. бути дотичною19) ставити пробу (тавро, мітку); таврувати, мітити20) заштриховувати; лініювати21) змінювати, підправляти; перефарбовувати23) давати сигнал (дзвінком тощо)26) амер. красти (з кишені)27) намагнічувати (дотиком до магніту)touch down — приземлитися, торкнутися землі
touch off — а) викликати (суперечку); б) вистрелити (з гармати); в) дати відбій (по телефону)
touch on — а) торкатися, зачіпати (питання тощо); б) межувати (з чимсь); в) стосуватися (чогось)
to touch bottom — а) дійти до гранично низького рівня (про ціни); б) перен. опуститися; в) дійти до суті; в) ав., розм. розбитися
to touch the spot — а) влучити в ціль; б) відповідати своєму призначенню
* * *I n1) дотик; торканняat a touch — при ( першому) дотику
a
- of /with/ a stick — дотик паличкоюmomentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)
2) дотикsoft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик
he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт
she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття
3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контактin touch with smb — у контакті з ким-н.
I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати
to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.
to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.
to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.
to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.
to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням
have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль
to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи
to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ
to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.
to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами
4) штрих; риска; детальvivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді
to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа
a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність
a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль
this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера
the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару
5) чуточка; домішка; відтінок, налітa touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів
a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]
an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі
there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило
ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар
a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]
touch of fever — невеликий жар, температурка
6) сумаthe dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом
to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання
its a touch — мене надули, мене обдурили
7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь8) мeд. обмацування; пальпація10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поляto kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія
easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг
he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка
he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце
common touch, touch of elbows — відчуття ліктя
a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути
rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа
II advin /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно
небагато, трішкиIII vto aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
1) торкатися, чіпатиto touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча
to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]
to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня
to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]
he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися
our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик
2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонатиnothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)
he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити
he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися
he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення
I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження
3) стикатися, примикати, граничити4) досягати; діставатиto touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати
the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту
5) дорівнювати, йти в порівняння зthere is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я
6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується васthe new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон
7) впливати, робити впливhis war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі
alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь
Ex:this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психікуhe is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдомаthe fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепитиthis metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере
8)
p. p.
завдавати шкоди, збиток; злегка псувати9) чіпати, хвилюватиhis repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати
his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу
to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі
10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінокclouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати
admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості
11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)12) згадувати, натякати13) мeд. обмацувати, пальпувати14) мaт. торкатися, бути дотичною15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)17) зачіпати (тему, питання)18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)20) отримувати (платню, стипендію)21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щосьthe revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.
his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)
26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися
to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися
our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]
to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню
a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла
to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду
touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!
I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/
to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)
-
10 По
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *геогр.По (нескл.) -
11 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
12 touch
I n1) дотик; торканняat a touch — при ( першому) дотику
a
- of /with/ a stick — дотик паличкоюmomentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)
2) дотикsoft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик
he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт
she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття
3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контактin touch with smb — у контакті з ким-н.
I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати
to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.
to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.
to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.
to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.
to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням
have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль
to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи
to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ
to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.
to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами
4) штрих; риска; детальvivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді
to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа
a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність
a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль
this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера
the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару
5) чуточка; домішка; відтінок, налітa touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів
a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]
an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі
there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило
ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар
a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]
touch of fever — невеликий жар, температурка
6) сумаthe dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом
to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання
its a touch — мене надули, мене обдурили
7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь8) мeд. обмацування; пальпація10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поляto kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія
easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг
he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка
he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце
common touch, touch of elbows — відчуття ліктя
a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути
rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа
II advin /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно
небагато, трішкиIII vto aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
1) торкатися, чіпатиto touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча
to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]
to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня
to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]
he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися
our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик
2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонатиnothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)
he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити
he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися
he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення
I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження
3) стикатися, примикати, граничити4) досягати; діставатиto touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати
the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту
5) дорівнювати, йти в порівняння зthere is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я
6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується васthe new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон
7) впливати, робити впливhis war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі
alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь
Ex:this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психікуhe is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдомаthe fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепитиthis metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере
8)
p. p.
завдавати шкоди, збиток; злегка псувати9) чіпати, хвилюватиhis repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати
his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу
to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі
10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінокclouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати
admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості
11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)12) згадувати, натякати13) мeд. обмацувати, пальпувати14) мaт. торкатися, бути дотичною15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)17) зачіпати (тему, питання)18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)20) отримувати (платню, стипендію)21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щосьthe revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.
his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)
26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися
to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися
our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]
to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню
a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла
to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду
touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!
I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/
to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)
-
13 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
-
14 лицо
1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;8) лице; см. Поличное;9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.* * *1) обли́ччя, лице́; вид, -увверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць
вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць
2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́3) ( личность) осо́баот лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́
4) ( лицевая сторона) лице́5) грам. осо́ба -
15 turn
1. n1) поворот2) оберт3) обертання; обертальний рух4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)5) зміна напряму6) поворотний пункт7) зміна (стану)turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі
8) виток9) чергаturn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі
to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися
10) послуга11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія12) виконавець номера13) коротка прогулянка; поїздкаto take a turn, to go for a turn — прогулятися
14) короткий період діяльності15) робоча зміна16) здібність; склад (характеру)17) стиль, манера18) форма, будова19) приступ, припадок; спалах20) потрясіння, шокto give smb. a turn — шокувати когось
22) розм. робота23) pl менструації24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)25) друк. чорниш26) зал. обхідна колія27) ав. розворот28) муз. групетоturn indicator — ав. покажчик повороту
turn meter — ав. покажчик швидкості повороту
at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно
turn of life — мед. клімактерій
to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)
one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу
not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки
2. v1) повертатиto turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися
2) повертатися3) обертати4) обертатися5) паморочитися6) перевертати, перегортати (сторінки)1) перевертатися, крутитися (в ліжку)8) перевертати догори дном, перекидати9) перевертатися догори дном, перекидатися10) загинати, закручувати, відгинати11) загинатися; закручуватися; відгинатися12) спрямовувати13) прямуватиto turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось
16) змінювати напрям; відхилятися17) повертати назад, у зворотному напрямі18) обходити, огинати19) військ. охоплювати фланг20) змінювати21) змінюватися; зазнавати змін24) точити, обточувати (на токарному верстаті)25) оброблятися (на верстаті)26) обмірковувати (проблеми тощо)28) перекладати (на іншу мову)29) сформулювати інакше30) досягти (певного віку, моменту тощо)31) змінити (колір, забарвлення)32) змінитися (про колір, забарвлення)34) бути в обігу35) псувати36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)38) зігнутися; затупитися40) зрізати шкіру смужкою42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)44) обертатися проти когось, чогось46) перетворюватися на щось47) робитися, ставатиturn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°
turn against — а) повстати (проти когось); б) підбурювати (проти когось)
turn aside — відхиляти (ся), повертати вбік
turn away — а) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху
turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути
turn down — а) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати
turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати
turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт
turn off — а) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити
turn on — а) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)
to turn on the waterworks — розм. розплакатися; в) залежати (від чогось)
turn out — а) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)
1) виявитися (кимсь, якимсь)1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобуturn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)
turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати
turn under — с.г. заорювати
turn up — а) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)
1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинуваченьto turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися
to turn one's coat — змінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника
to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь
to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму
to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову
to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат
to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги
to turn the other cheek — бібл. не чинити опору злу
to turn one's back, to turn one's tail — утекти
to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось
to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця
not to know»which way to turn — не знати, що робити
to turn up one's heels (toes) — розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти
* * *I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
16 turn
I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
17 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
18 обращаться
обратиться1) см. Оборачиваться, оборотиться. -щаться, -титься в бегство - кидатися, кинутися, пускатися, пуститися навтіки, навтікача, (насм.) п'яти показати, п'ятами накивати. -щаться вспять - повертати, -ся, повернути, -ся назусп'ять, назуспіт. См. Вспять. Кровь -ется в жилах - кров кружляє (циркулює) по (в) жилах;2) (вокруг чего) - см. Оборачиваться 2;3) к кому, чему - звертатися, звернутися до кого, вдаватися, вдатися, податися до кого, ударятися, ударитися до кого, кидатися, кинутися до кого, привертатися, привернутися до кого, до чого. [Звертається до різних установ. Жінки вдавались одна до однієї словами (Грінч.). Вона вдарилась до знахарки. Сила людей привернулось до українства]. -ся к кому по делу - вдатися до кого з справою, у справі. -ся с речью (словами) к кому - звертатися, звернутися (з) словом (словами) до кого, вдаватися, вдатися словами до кого, озиватися, озватися до кого;4) во что - см. Оборачиваться 4, а также - повертатися, повернутися на кого, на що. [Невже затишне займище на озері повернеться на комору крадених речей?], братися, взятися чим. -титься в кого - обернутися, повернутися (несов. обертатися, повертатися), (о мног.) пообертатися на (у) кого или ким. -титься, -щаться в пламя - взятися (братися) полум'ям. -титься в пар - узятися (несов. братися) парою; (в воду) взятися (понятися) водою. [Сніг понявся (взявся) водою. Сіль узялася водою]; (в дым) здимніти; (в прах) спорохнавіти; (в камень) скам'яніти, брусом побратися, взятися. [Од його лікарства усе в животі брусом побралось (Г. Барв.)]. -ся во что (худшее) - зіходити, зійти на кого, на що, переводитися, перевестися на що. [I ми колись були добрі, а ось-же довелось зійти на ледащо (М. Вовч.). Як почав пити горілку, то й перевівся на ка-зна-що]. -ся в ничтожество - звестися ні на що. См. ещё Превращаться;5) с кем - поводитися, повестися, об(і)ходитися, обійтися, заходити, поступувати з ким, трактувати кого. Не уметь -ться в обществе - не знати звичаю доброго, не вміти поводитися серед людей.* * *несов.; сов. - обрат`иться1) (поворачиваться в каком-л. направлении) поверта́тися, поверну́тися, оберта́тися, оберну́тися; ( устремляться) зверта́тися, зверну́тися2) (приниматься за что-л., направлять свою деятельность на что-л.) зверта́тися, зверну́тися; бра́тися, узя́тися3) (адресоваться к кому-л. со словами, просьбой) зверта́тися, звернутися; ( прибегать) удава́тися, уда́тися; ударя́тися, уда́ритися; диал. оберта́тися, оберну́тися4) (превращаться, переходить из одного состояния в другое) перетво́рюватися, перетвори́тися и поперетво́рюватися, оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися, перево́дитися, перевести́ся и поперево́дитися, поверта́тися, поверну́тися и поповерта́тися; (о живых существах фольк.) переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися, перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися; ( переходить в новую веру) наверта́тися, наверну́тися, прийма́ти, прийня́ти5) (несов.: вращаться) оберта́тися6) (несов.: находиться в обращении) эк. оберта́тися; ( иметь хождение) бути в о́бігу, ма́ти о́біг7) (несов.: вести себя) пово́дитися, обхо́дитися; ( относиться) ста́витися8) (несов.: пользоваться чём-л., применять что-л.) пово́дитися; (с орудием, инструментом) ору́дувати9) строит. (несов.) поверта́тися, оберта́тися; направля́тися, спрямо́вуватися; зверта́тися, спрямо́вуватися; перево́дитися; наверта́тися; оберта́тися; перетво́рюватися, оберта́тися, перево́дитися; поверта́тися; переверта́тися, перекида́тися; поверта́тися, ужива́тися -
19 поступать
поступить1) чинити, учинити, робити, зробити, поводитися, повестися, (опис.) ходити яким робом. [Чинімо так, як чинять адвокати: поспоривши, їдять і п'ють укупі (Куліш). Не добре ми собі учинили, що свою матінку прогнівили (Дума). Міркував, повестися в цім ділі]. Как мне -пить? - як (или що) маю чинити? -пать против совести (чести) - поводитися, повестися як безсумлінний, чинити проти сумління; поводитися, повестися безсумлінним (безчесним) робом, ходити лихим робом. -пать честно - чинити (робити) чесно; ходити чесним робом. [Я в твоїй справі ходив найчеснішим робом (Куліш)]. -пать несправедливо - кривити, покривити (душею), чинити, робити не по правді. [Він первих вас за кривду покарає, дарма що ви кривили задля його (Куліш)]. -пать таким образом - робити таким чином, чинити (ходити) таким (тим) робом. [Не тим-би робом треба тут ходити (Куліш)]. -пить с кем - повестися з ким, повернути ким. [Чи ти знаєш, як Цезар хоче повернути мною? (Куліш)]. -пать по дружески с кем - поводитися, повестися з ким по дружньому (дружнім робом), дружити кому. [Другові дружи, а другого не гніви]. -пать несправедливо с кем - кривдити, скривдити кого. -пать по закону - чинити (робити) по закону (законним робом), ходити в законі. [Щоб мені випробувати їх, чи ходитимуть у законі мойому, чи ні (Св. Пис.)]. Жестоко -пать с кем - поводитися, повестися з ким жорстоко, нелюдським робом. -пать правильно - справедливо, правдиво робити, чинити по правді. -пать по своему - своїм робом робити, зробити (чинити, вчинити); ходити своїм робом; своїм богом іти, піти, ходити. -пать по чьему-л желанию - чинити волю чию. [Чини мою волю]. Не знаешь, как -пить - не знаєш, що (в)чинити (робити), як повестися; не знаєш, на яку ступити. -пать иным способом - чинити иншим робом; робити иншим чином. -пай с оглядкой - чини (роби) обачно; (шутл.) позирай (озирайсь) на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)];2) (в школу, на должность) вступати, вступити, іти, піти у школу, до школи, на посаду; (наниматься) найматися, найнятися куди, до кого, іти, піти в найми, ставати, стати до кого. [Найнявся на баштан за баштанника. Наймусь до тітки за няньку. Дівчата у Київі стають за наймичок до кухні, або за няньок до дітей]. -пить на срок, считающийся годами - стати на годи. [Піду за наймичку куди або до швачки: стану у неї на годи, доки вивчусь шити (Конис.)]. -пить на военную службу - піти у військо (до війська), у москалі;3) (прибывать, итти) вступати, вступити, надходити, надійти до чого. Деньги уже -пили в государственное казначейство - гроші вже вступили до державної скарбниці. Имущество уже -пило в продажу - майно вже пішло в продаж. Налоги -ют своевременно - податки надходять (прибувають) своєчасно. Поступающий - вступний. [Вступні папери].* * *несов.; сов. - поступ`ить1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; (несов.: действовать) ді́яти; ( обращаться) пово́дитися, повести́ся2) (устраиваться куда-л.) вступа́ти, вступи́ти; (несов.: стать участником чего-л.) піти́3) ( прибывать) надхо́дити, надійти́; ( переходить) перехо́дити, перейти́ -
20 find
1) знахідка2) виявляти, знаходити; заставати ( когось); дійти висновку; визнавати; встановлювати фактичні обставини по справі; вирішувати; виносити вирок (рішення); забезпечувати- find a bill of indictment
- find a body
- find a clue
- find a job
- find a lawyer
- find a middle course
- find a peaceful solution
- find a presentment
- find a surety
- find a true bill
- find a verdict
- find a witness
- find against
- find an arsenal guns
- find an arsenal guns weapons
- find an indictment
- find an information
- find an issue
- find charges proved
- find constitutional
- find dead
- find employment
- find fault
- find fingerprints
- find for
- find for the accused
- find for the plaintiff
- find guilt
- find guilty
- find guilty on all counts
- find innocence
- find insane
- find no bill
- find no guilt
- find not guilty
- find oneself behind bars
- find oneself in the dock
- find out
- find out the truth
- find sane
- find something suspicious
- find sureties
- find the bill true
- find the case proven
- find the remains
- find traces
- find unconstitutional
- 1
- 2
См. также в других словарях:
крок — у, ч. 1) Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь (див. ступінь II). || тільки мн. Звуки від такого руху. •• Крок за кро/ком а) дуже повільно; повагом, помалу; б) поступово, у певній… … Український тлумачний словник
орбіта — и, ж. 1) астр. Шлях руху небесного тіла – штучного супутника Землі, орбітальної станції і т. ін. у космічному просторі навколо іншого тіла. Орбіта Юпітера. 2) перен. Межі, сфера поширення, впливу, діяльності і т. ін. кого , чого небудь. 3) анат.… … Український тлумачний словник
перед — I п ер ед пе/ре/ду, ч. 1) Передня частина чого небудь, лицьовий бік когось, чогось. 2) Передня частина тіла тварини. 3) Те, що розташовується попереду або є першим рядом, переднім краєм чого небудь. || пе/редом, на пе/реді, у знач. присл., діал.… … Український тлумачний словник
приймати — а/ю, а/єш, недок., прийня/ти, рідко приня/ти і діал. прийми/ти, прийму/, при/ймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого , що небудь. || Ловити що небудь кинуте. || Відбивати удар (м яча). Прийняти м яча на … Український тлумачний словник
ризик — у, ч. 1) Усвідомлена можливість небезпеки. || Сміливий, ініціативний вчинок, дія із сподіванням щастя, успіху, позитивного результату. •• Йти (піти/) на ри/зик ризикувати, наражаючись на можливу небезпеку і сподіваючись успіху. На свій [вла/сний] … Український тлумачний словник